Судовий збір, який перевищує 5% річного доходу фізичної особи, тепер уважається обтяжливим для позивача

Павло ПРИГУЗА, суддя Господарського суду Херсонської області, кандидат юридичних наук

Питання доступу до правосуддя завжди хвилює громадян та юридичних осіб. Особливо гостро воно постає в сучасних умовах реформування судової влади та початку роботи Верховного Суду. І насамперед — у контексті сплати судового збору за подання позовних заяв.

Поступ до верховенства права
З набранням чинності законом «Про судовий збір» від 8.07.2011 №3674-VI Україна уніфікувала доступ до правосуддя, встановивши для усіх осіб однакові умови. Як виняток для деяких категорій фізичних та юридичних осіб установлені пільги у вигляді звільнення від сплати збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (ст.5 закону).
Диспозиція ч.1 ст.8 закону містила твердження, що в разі скрутного (незадовільного) майнового стану сторона має право отримати доступ до суду через відстрочення або розстрочення сплати збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення рішення у справі. Частина 2 цієї статті передбачала, що, враховуючи майновий стан сторони, суд також може зменшити розмір збору або взагалі звільнити від його сплати. Таким правом могла скористатися будь-яка сторона (як позивач, так і відповідач) на будь-якій стадії розгляду справи.
У застосуванні цієї норми вбачається прогресивний поступ уперед до реалізації принципу верховенства права. Судова практика застосування вказаних приписів наближається до принципів і правил, вироблених практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, щодо розуміння фінансового стану особи з огляду на справедливість, розумність і доцільність.
Однак законом від 3.10.2017 №2147-VIII зміст ст.8 закону відредаговано. І ці зміни викликали тривогу в юридичному середовищі. Адже, на перший погляд, оновлена норма передбачає заборону позивачам — суб’єктам підприємницької діяльності та юридичним особам отримати відстрочення чи розстрочення сплати судового збору при поданні позову, залишивши таку можливість тільки фізичним особам. Утім, підстав для хвилювання немає.
Що змінилося в регулюванні?
Нова норма вносить певну конкретику в раніше встановлені правила. Незадовільний фінансовий стан для отримання відстрочення або розстрочення сплати судового збору може бути врахований для всіх сторін. Серед позивачів, перелічених у ч.1 цієї статті, законодавець виокремив фізичну особу, вказавши: якщо розмір судового збору перевищує 5% її річного доходу або ця особа має певний соціальний статус, вона отримує право скористатися цією нормою.
Також цим правом можуть скористатися деякі особи, які відповідно до закону подають позови в інтересах інших осіб, або якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
Водночас ч.2 ст.8 документа не зазнала змін. Вона залишає за судом право зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.
Норма ст.8 так само регулює дві сфери, що включають питання доступності правосуддя
залежно від стадії процесу. По-перше, у ч.1 законодавець конкретизує категорії осіб, клопотання яких про розстрочення чи відстрочення сплати збору суд зобов’язаний задовольнити. Для цього необхідно підтвердити свій статус та надати докази незадовільного майнового стану. Отже, таким правом може скористатися будь-яка особа.
По-друге, за судом залишилося право зменшити розмір збору або звільнити від його сплати будь-яку сторону у справі з тієї самої підстави — незадовільного майнового стану.
Якщо раніше ст.8 закону залишала питання щодо відстрочення, розстрочення та звільнення від сплати збору на розсуд суду, то чинна редакція розширює коло осіб, які мають відповідні пільги при доступі до правосуддя.
Критерії скрутного становища
При цьому позитив убачається у тому, що законодавець установив один із критеріїв, за яким можна визначати майновий стан сторони: річний дохід позивача — фізичної особи та його співвідношення з розміром збору, що підлягає сплаті. Майновий стан особи набув деяких рис та критеріїв, які дозволяють його оцінити як скрутний (незадовільний).
Отже, можна стверджувати, що судовий збір, який перевищує 5% розміру річного доходу фізичної особи за попередній рік, тепер законодавчо вважається обтяжливим для позивача.
Цей відсоток може бути врахований як орієнтир під час заявлення клопотань та прийняття рішень про відстрочення/розстрочення або зменшення збору для інших осіб з урахуванням їхніх доходів за попередній рік.
Водночас вирішення питання про те, чи є судовий збір обтяжливим для позивача або відповідача, залежить від суддівського розсуду та інших обставин.
Наприклад, відсутність в особи доходів за попередній рік може розцінюватися як серйозна підстава для вирішення питання про необхідність відстрочення/розстрочення сплати судового збору. Так само має вирішуватися питання щодо доступу до правосуддя і підприємств-банкрутів, які не мають фінансових ресурсів у ліквідаційній масі, та арбітражних керуючих, котрі подають заяви в інтересах кредиторів і банкрута.
Також очевидно, що є різниця між доходом особи, який складається, наприклад, із середньої заробітної плати чи мінімальної пенсії, та доходом, який у рази вищий від середнього.
Інші критерії застосування ст.8 закону вже надає Верховний Суд. Так, ухвалою від 4.01.2018 (справа №826/14836/16) він визнав скрутним майновим станом сторони перевищення розміру судового збору над місячним доходом — пенсією.
У законі про судоустрій підкреслюється, що судова влада та правосуддя в Україні функціонують на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечують право кожного на справедливий суд. І незаконна відмова у доступі до правосуддя карається. Отже, суди мають ураховувати особливості звільнення від сплати судового збору позивачів, аби не перешкодити їхньому доступу до правосуддя.