Ставлення громадян України до судової системи (загальні висновки за результатами опитувань)

          З метою дослідження ставлення громадян України до судової влади, оцінки ними різних аспектів діяльності судів соціологічною службою Центру ім. О.Разумкова спільно з проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» та за підтримки Ради суддів України були проведені два соціологічні опитування в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей: репрезентативне опитування громадян України та опитування учасників судових засідань на виході з приміщень судів.

          Результати дослідження показали, що засоби масової інформації мають визначальне значення у формуванні громадської думки стосовно діяльності судової системи України, перебігу судової реформи, оскільки більшість громадян України отримують інформацію про діяльність українських судів лише із ЗМІ.

         Порівняння результатів опитувань на виході з приміщень судів (коли респонденти  оцінювали діяльність судів, справедливість винесення вироків саме у день проведення опитування) з результатами загальнонаціонального опитування (коли респонденти-учасники судових засідань оцінювали свій досвід за два попередні роки) показує, що практично за всіма аспектами (у тому числі справедливістю судових вироків) оцінки опитаних на виході з приміщень судів є кращими, ніж оцінки учасників загальнонаціонального опитування. Це дозволяє припускати, що сьогоденна ситуація в кращий бік відрізняється від тієї, що спостерігалася загалом протягом двох останніх років.

        Оцінюючи різні аспекти діяльності суду, учасники судових засідань, опитані на виході із приміщень судів, частіше схильні вважати, що дістатися суду було для них просто, умови очікування, а також пунктуальність слухань та умови розгляду справи були хорошими, часовий проміжок між повісткою до суду та слуханням справи був задовільним. Ставлення та ввічливість суддів і прокурорів, а також працівників суду, які не є суддями, були задовільними. Мова, якою розмовляв суддя/прокурор, була зрозумілою, неупередженість суддів під час проведення усних слухань була задовільною, рішення суду було зрозумілим, часові рамки для винесення судового рішення були обґрунтованими.

        За всіма зазначеними показниками, крім показника «наскільки важко/просто було дістатися до суду» оцінки в обласних центрах були на статистично значущому рівні гіршими, ніж в інших типах поселень. Група респондентів з найменшими доходами (ті, що відповідають, що «ледве зводять кінці з кінцями») дають гірші оцінки діяльності судів за більшістю показників.                                                                                   

        Ставлення до судової реформи є переважно негативним. Негативна налаштованість  характерна і стосовно всіх інших реформ (земельної, медичної, пенсійної, освітньої). Ставлення до судової реформи, як і до реформ взагалі, істотно залежить від рівня довіри до влади.

        Негативне ставлення до судової реформи також пов’язане з тим, що громадяни не бачать її результатів - переважна більшість опитаних вважають, що сьогодні суди в Україні не є самостійними, а судді не є незалежними.    

         Оскільки більшість громадян не мають особистого досвіду спілкування з судами і визначають своє ставлення до судової системи на підставі чужого досвіду або інформації в ЗМІ, ставлення населення в цілому до судової системи є негативним. Проте рівень довіри громадян, які мають власний нещодавній досвід спілкування з судами, є значно вищим. Більше того, баланс довіри з боку цих громадян до місцевих судів та судової системи в цілому є позитивним, тобто число тих, хто довіряє судам, є вищим, ніж число тих, хто не довіряє.

         Але є ряд питань у діяльності українських судів, до яких негативно ставляться як населення в цілому, так і громадяни, які мали нещодавній особистий досвід спілкування з українськими судами. Переважна більшість громадян вважають, що громадянин України має вищі шанси отримати справедливе рішення у Європейському суді з прав людини.

         Переважна більшість з тих, хто так вважає, вказали на вищий рівень незалежності та об’єктивності суддів.

         Тобто, високий рівень негативного ставлення до судів значною мірою формується двома чинниками: негативним інформаційним полем та чинником фінансово-політичного впливу.  

         Результати дослідження показали, що вплив першого чинника досить ефективно усувається при спілкуванні громадян з судами. Вплив другого чинника можна зменшити, запроваджуючи заходи для підвищення реальної незалежності суддів

 В.о. голови Летичівського районного суду А.В. Лазаренко